Назва «Самбір» неодноразово привертала до себе увагу багатьох дослідників. Такий інтерес до неї пояснюється досить тривалим періодом її існування, а також розмаїтим ареалом та наявністю багатьох варіантів. На старослов’янській мові Самбір означає проїзна сторожова вежа. В радянські часи слово «Самбір» тлумачили як сам бір – один сосновий ліс. Є ще багато інших цікавих гіпотез на цю тему, але конкретно, на жаль, уже ніхто не скаже, звідки ж узялось ім’я нашого містечка. Якщо враховувати фракійське походження давніх мешканців Карпат, то у сучасних романських мовах є дуже співзвучне слово з назвою нашого міста – sombrе: похмурий, темний. Можливо, в час заселення племенами гір воно найбільш відтворювало враження від даної місцини. Оскільки ми торкнулися походження назви міста, то варто зазначити, що топонім Самбір виводили по-різному багато вчених, серед них: «сам бір» – самі ліси – А. Добрянський, В. Будзиновський; від племені сабірів – І. Ступницький; від слова «собор» – А. Петрушевич, С. Стшетельська-Грінбергова; як похідне від «сам беру» – А. Петрушевич; від слів «сам» і «бор» у значенні бойовик, вояк – М. Хмєльовець; від «samborz» – надбрамна вежа – А. Брікнер, Й. Костржевський, О. Мацюк, М. Рожко; від «самбірки» – роду верби з червоним пруттям – М. Скорик, О. Стрижак; від особової назви «Самбор» – С. Стшетельська-Грінбергова, К. Галас, В.Подолінський, А. Кучера, І. Милькович, П. Чучка, М. Худаш, М. Демчук; від назви кам’янисто-піщаних осипищ – «самборів»; з дослов’янських sam-bar – «злиття, стікання» – О. Трубачов; від «съборъ» – зібрання, віче – В. Інкін.
Дізнайтеся більше на: http://starosambir.net.ua/5024/
Originally posted 2015-11-19 12:17:11.